E-mail

shkola3Дослідження космічних об’єктів астрономічними методами.

Становлення сучасних основних наукових напрямів обсерваторії та створення наукової школи відбулися у 1939 р. з обранням на посаду директора обсерваторії та завідувача кафедрою астрономії професора С.К.Всехсвятського (1905-1984), видатного астронома, автора багатьох оригінальних ідей щодо небесних тіл та їх еволюції. Всехсвятський започаткував нові напрями досліджень: вивчення фізичних процесів у сонячній атмосфері і їх вплив на геофізичні явища та вивчення комет як індикаторів сонячної активності. У 1956-1957 рр., у зв’язку з проведенням Міжнародного геофізичного року, було побудовано дві заміські спостережні станції та розпочались дослідження метеорів фотографічним та радіолокаційним методами. З 1960-го року в Університеті під керівництвом доц. О.Т.Несмяновича (1931-1976) розвинулися дослідження з радіоастрономії, а з 1971-го дослідження навколоземного космічного простору через активні космічні експерименти, які стали базою і для приладобудування: супутниковий коронограф (О.С.Попов, 1978), бортовий ультрафіолетовий спектрофотометр БУФС (Д.О.Андрієнко, В.М.Ващенко та ін., 1984) та бортовий фотометр в проекті “АПЕКС” (В.М.Івченко, В.П.Лапчук, 1991). У 1972-1987 рр. посаду директора обсерваторії займає П.Р.Романчук (1921-2008), який продовжує започатковані С.К.Всехсвятським дослідження сонячної циклічності та сонячно-земних зв’язків. В цей час відбувається зміцнення матеріальної бази обсерваторії та розвиток нових наукових напрямів (прогнозування сонячної активності, теоретичні та експериментальні дослідження магнітних полів, дослідження змін в атмосфері Сонця у зв’язку зі спалахами, впливу сонячної активності на погодні явища).

Велику роль у становленні сучасного напрямку досліджень у галузі релятивістської астрофізики зіграв д.ф.-м.н. А.В.Манджос (1942-1997). Зокрема він започаткував теоретичні дослідження проблем гравітаційного лінзування, сприяв появі досліджень з великомасштабної структури Всесвіту та космології. Новий сучасний напрямок астрономічних досліджень – астрофізика високих енергій – з’явився в Обсерваторії у 2001 р., коли посаду директора Обсерваторії обійняв д.ф.-м.н. Гнатик Б.І.

Загалом відомими представники наукової школи є С.К. Всехсвятський, О.Ф.Богородський, І.С. Астапович, М.Я. Коцаренко, Д.П. Андрієнко, М.І. Дзюбенко, О.Т. Несмянович, А.В.Манджос, В.В. Тельнюк-Адамчук, П.Р. Романчук, В.Г. Кручиненко, К.І. Чурюмов, В.М. Івченко, Г.П. Міліневський, В.І.Жданов.

Наразі науковий керівник школи – Івченко Василь Миколайович, доктор фізико-математичних наук, професор. Школа фундаментально-наукового спрямування. Чисельність зайнятих у діяльності наукової школи: 56 науковців та викладачів. Основними напрями наукових досліджень школи є: астрометричні дослідження, координатно-часове забезпечення науки та практичних потреб країни; фізика Сонця та навколоземного космічного простору, сонячно-земні зв’язки; фізика та динаміка малих тіл Сонячної системи; релятивістська астрофізика, космологія, позагалактична астрономія; фундаментальні та прикладні дослідження з використанням космічних апаратів.

Популярність школи визначається високим рівнем наукових досліджень, а також високим рівнем підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, що характеризується стійкістю традицій і спадкоємністю поколінь в ході свого розвитку і підготовки наукових кадрів. Так зараз щорічно школа випускає 10 студентів та 4 аспірантів. За час існування школи захищено 76 кандидатських та 17 докторських дисертацій.

Наукові дослідження представників школи є загальновизнаними й відповідають пріоритетним напрямам розвитку науки в Україні, а саме: підрозділам 1.4.9.2. Фізика Сонця та Сонячної системи, 1.4.9.4. Астрофізика високих енергій та будова Всесвіту, 1.4.9.5. Астрономічне та космічне приладобудування розділу 1.4.9. Астрофізика, астрономія, радіоастрономія «Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2009-2013 роки» затверджених Міністерством освіти і науки України та Національною академією наук України (Наказ №1066/609 від 26.11.2009). Так у 1955-1957 рр. розроблено нову концепцію динамічної сонячної корони, що вказувала на існування регулярного потоку плазми від Сонця. Вона передувала теорії “сонячного вітру” Паркера і була по суті першим варіантом такої теорії. Передбачено існування кільцевих утворень навколо планет-гігантів, вулканічної діяльності на їх супутниках (1960), які підтверджено спостереженнями з борту космічних апаратів. Відкрито дві нових комети (1959 – Чурюмова-Герасименко, 1986 – Чурюмова – Солодовникова). Також міжнародного визнання набули: дослідження з визначення висот полярних сяйв та динаміки авроральних дуг в період проведення Міжнародного полярного року (1957-1958 рр.), результати яких стали класичними; роботи з реєстрації штучних полярних сяйв, виявлення навколоракетного світіння іоносфери і розвиток концепції пучково-плазмового розряду; виявлення та дослідження явища довгоживучих штучних хмар в іоносфері. Розроблено узагальнену фізичну модель метеорного явища (1985-1990). Відкрито понад триста нових карликових об’єктів низької поверхневої яскравості – членів Місцевого скупчення. Створено унікальний каталог плоских галактик, на основі якого визначено параметри великомасштабних рухів галактик та структур Всесвіту. Державною премією України в галузі науки і техніки 2008 р. відзначено роботи з діагностики навколоземного космічного простору (Івченко В.М.). Виконано цикли робіт з астрометричного гравітаційного лінзування, побудовано статистичні моделі гравітаційно-лінзових систем (ГЛС) (В.І.Жданов); ці результати увійшли в роботу, подану від ГАО НАНУ на Державну премію Укрїни в галузі науки і техніки за 2013 р. В 2013 р. підписано низку підготовчих документів щодо співучасті Університету в науковому космічному експерименті «Гамма-400» з Фізичним інститутом Російської академії наук. Проект включено у Державну Програму України з космічних досліджень. Проводиться робота з НДІ ядерної фізики Московського Державного університету та Лабораторією ядерних проблем Об’єднаного інституту ядерних досліджень (ЛЯП ОІЯД) Дубна, в рамках співучасті в наукових космічних експериментах «Ломоносов», «КЛПВЭ». За минулі роки в активі школи – дослідження з картографії місцевого Всесвіту, виконаних в рамках міжнародних програм із залученням обладнання провідних обсерваторій світу (зокрема, з використанням Космічного телескопу Габбла), в результаті визначено розподіл маси в околі нашої Галактики. Значний внесок астрономів університету в освоєння української антарктичної станції “Академік Вернадський”.

Школа активно розвиває інноваційні наукових досліджень. Так проводиться робота по впровадженню нових інструментів та методик в практику астрономічних спостережень та астрономічної освіти. В 2007 р. запущений в дію і проводить спостереження автоматизований Київський інтернет-телескоп. Розроблено методику дослідження забрудненості атмосфери з використанням сонячного горизонтального телескопу. Розроблено супутникові коронограф, ультрафіолетовий спектрофотометр та бортовий фотометр в проекті “АПЕКС”.

Загалом більше половини публікацій представників школи виходять в закордонних, рейтингових виданнях. 15 співробітників є членами Міжнародного астрономічного союзу, 16 – Європейського астрономічного товариства. За видатні досягнення ЮНЕСКО оголосила 2005 рік роком С.К. Всехсвятського.

Діяльність школи зумовила створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері наукової і науково-технічної діяльності, цілеспрямованої політики у забезпеченні використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб.