E-mail
  • logo_observ

    У 2020 р. Астрономічна обсерваторія відзначає своє 175-річчя. 21 лютого 1845 р. (9 лютого за старим стилем) завершено будівництво Астрономічної обсерваторії Київського університету (доповідь О. Беретті в Правління університету про закінчення будівництва обсерваторії). Першим директором обсерваторії був учень засновника Пулковської обсерваторії В.Я. Струве Василь Федорович Федоров (1838-1855). Під його керівництвом було вибрано місце для обсерваторії, розроблено проект (архітектор В. Беретті), побудовано головний корпус, замовлено основні астрономічні інструменти обсерваторії. Також він підготував і читав основні курси з астрономії і геодезії для студентів університету. Після нього в обсерваторії посаду професора астрономії та директора Астрономічної обсерваторії займали відомі астрономи А.П. Шидловський, М.Ф. Хандриков, Р.П. Фогель, С.Д. Чорний. Відзначимо, що головним напрямом наукових досліджень з часу заснування обсерваторії до 40-х років XX століття були астрометрія і теоретична астрономія.

    Основне астрономічне обладнання обсерваторії (меридіанне коло, 1871 р. і астрограф Репсольда, 1890 р.)  було замовлене та встановлене найвидатнішим київським астрономом кінця ХІХ – початку ХХ ст. Митрофаном Федоровичем Хандриковим. З цим інструментом протягом сторіччя пов’язані спостереження зірок для створення високоточної системи координат на небі, особливо інтенсивні у 70-80-х роках ХІХ ст., на початку ХХ ст. Вони стали вагомим внеском української астрономії у те, що ми тепер називаємо небесною системою координат. Численні наукові роботи створили Хандрикову, репутацію одного з провідних астрономів, а написані ним підручники та навчальні посібники користувалися у свій час широкою популярністю та відіграли помітну роль у поширенні астрономічних знань.

    Khandrikov

    Професор Митрофан Федорович Хандриков (1837-1915) – директор Астрономічної обсерваторії з 1870 р. по 1901 р.

       Незадовго до початку другої світової війни Обсерваторію та кафедру астрономії очолив проф. Сергій Костянтинович Всехсвятський (1905-1984), з іменем якого пов’язано початок систематичних широкопланових досліджень з кометної, сонячної та сонячно-земної фізики. За його керівництва університетські геліофізики, починаючи з 1930-х рр., виконали низку високоякісних спостережень сонячної корони, споряджаючи численні експедиції у райони повних сонячних затемнень.  Географія експедицій охоплює весь світ від островів Полінезії до арктичних пустель узбережжя Льодовитого океану. Саме в Університеті вперше впритул підійшли до розуміння природи сонячної корони: наприкінці 50-х років було розроблено концепцію динамічної корони (Є.О.Пономарьов), що згідно Ю. Паркеру (США) дістала назву “сонячного вітру”.

    Vsehsviatsky

    Професор Сергій Костянтинович Всехсвятський (1905 – 1984) – директор Астрономічної обсерваторії з 1939 р. по 1952 р.

    Астрономи Університету брали участь у наземному забезпеченні космічних місій до комети Галлея (ВЕГА), до Марса (Фобос). Науковці відрили дві комети (К.І. Чурюмов, С.І. Герасименко). До однієї з них (67P/Churyumov–Gerasimenko), за рішенням Європейського космічного агенства, був направлений космічний аппарат “ROZETTA”. Це перша комета, яку досягнув КА (6 серпня 2014 року), став її супутником і супроводжував через всю внутрішню Сонячну систему аж до 30 вересня 2016 року, коли закінчив своє існування на поверхні комети, передаючи на Землю науковий матеріал. Завдяки вивченню комети Чурюмова–Герасименко стало зрозумілим, які процеси можуть приводити до руйнування кометних ядер.

    Астрономи університету, за активної підтримки ректора Л.В. Губерського, виступили ініціатором та організатором приєднання України до Міжнародної наукової програми СТА (Cherenkov Teleskop Array) – у 2015 р. Україну прийняли дійсним членом до міжнародної СТА-колаборації. Проект СТА має винятково важливе значення для розвитку  не тільки  астрофізики високих енергій, але й фізики фундаментальних взаємодій, оскільки його проблематика включає як астрофізичні задачі, так і пошуки частинок темної матерії, перевірку дотримання Лоренц-інваріантності, пошук гама-променів від джерел  гравітаційних хвиль, тощо.

    Сьогодні в обсерваторії виконується молодіжна наукова тема “Мультихвильові дослідження космічних джерел гамма-випромінювання в рамках проекту Cherenkov Telescope Array (CTA)”, науковий керівник кандидат фіз.-мат. наук Пономаренко В.О. Молоді науковці ведуть спостереження активних ядер галактик на телескопі АЗТ-8 на спостережній станції обсерваторії в с. Лісники.

    Lisnyky_AZT-8

    Співробітники та аспіранти університету ведуть спостереження на телескопі АЗТ-8 за міжнародною науковою програмою СТА (Cherenkov Telescope Array)

     

    За минулі 175 років астрономи університету зробили важливий внесок у дослідження в різних напрямках астрономічної науки, підготовку кваліфікованих кадрів. Так за роки після Другої світової війни університет випустив більш ніж 670 фахівців-астрономів, серед випускникiв кафедри 38 докторів наук, 177 кандидатів, академік НАНУ, 3 чл.-кор. НАНУ та РАН, 7 лауреатів Державних премiй УРСР та України.  Астрономи університету отримують важливі наукові результати, які високо оцінюються світовою науковою громадськістю. Напередодні 175-річчя Астрономічна обсерваторія є всесвітньо-відомою науковою установою з сучасними науковими напрямками, кваліфікованим колективом науковців здатним вирішувати актуальні наукові проблеми сучасної астрономії.