Лекторій “Далекий і близький Всесвіт”
Лекторій розпочав свою роботу у 2007 році і був замислений як один зі способів поширення сучасних наукових знань в галузі астрономії доступною популярною мовою.
Поступово коло тем розширювалось, як і безмежний Всесвіт, що нас оточує. Фізика, історія, біологія, краєзнавство, медицина, космонавтика, археологія, психологія…
Головна особливість Лекторію – лекції читають фахівці, які безпосередньо досліджують проблему.Матеріал подається з мультимедійним супроводом, простою, доступною для розуміння непідготовленого слухача.
Крім того, вітаються всілякі питання та широкі дискусії за темою, що розглядаються
Астрономічна обсерваторія
Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
Головна будівля (вул. Обсерваторна, 3)
Вхід вільний
Лекції сезону 2019/2020 рр.
Лекція 99
Юрій Олексійович Шевела
(співробітник ННПМ НАН України)
Чи знаєте ви, що науковці-дослідники почали відправляти тварин у космос задовго до першого польоту людини?
Ви замислювались, хто перший полетів у космос, ще до усім відомих Білки та Стрілки?
А як тварини готувались до космічного польоту? Хто із них став відомим? Як історія увічнила подвиги тварин-космонавтів?
Дізнатись відповіді на ці питання ви зможете на нашій лекції про перших пасажирів космічних апаратів.
Лекція 98
24 вересня 2019 року, 19.00
Лілія Казанцева (Астрономічний музей АО КНУ ТШ),
Юрій Шевела (Державний природничий музей НАНУ),
Всеволод Буравченко (КНУБА, Master Terebus)
Час Рівнодення
Астрономічна Обсерваторія (вул. Обсерваторна, 3), перший поверх Головної будівлі
Вхід вільний
Просимо попередньо записатися через Фейсбук, поставивши зірочку в коментарях під цим оголошенням
Цього року 23- го вересня для північної півкулі Землі настає осінь не тільки за календарем, погодою, але й за положенням Землі в русі по своїй орбіті. Для землян Сонце, що знаходиться в цей час в сузір’ї Діви, перетинає небесний екватор, тому в цей день воно сходить точно на сході, а заходить точно на заході, а світлова пора доби практично дорівнює темній порі. В подальші дні ночі будуть довшати, а дні коротшати. Ця подія відбувається щороку, ніяких фізичних впливів на Землю та її мешканців не несе, хіба що з’являється емоційне усвідомлення наближення зими.
Відзначити цей день ми вирішили по-особливому у нашому Науково-популярному лекторії «Далекий та близький Всесвіт», який ми організовуємо в Обсерваторії з 2007 року. Перша лекція цього сезону буде незвична, майже інтерактивна. Ми поговоримо про час, його визначення та прилади, які його вимірюють. На прикладі експонатів Астрономічного музею ми розкажемо, як велась Служба часу, як за допомогою часу визначали координати на землі. Ви зможете побачити і, можливо, доторкнутись до пісочного, сонячного і зоряного годинника, зрозумієте різницю між хронографом і хронометром, побачите які годинники використовувались на маяках, в авіації та, навіть, в змаганнях голубів, матиме змогу погортати журнали спостережень, навчитесь, як можна визначити час за положенням сузір’я Великої Ведмедиці.
Лекції сезону 2018/2019 рр.
Лекція 5 (97)
Галеб Аль-Маалі
міколог, науковий співробітник
Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
Біотехнолгіі в кулінарних традиціях Світу
11 грудня 2018 р., вівторок, 19.00.
Вхід вільний
Гриби – це не тільки печериці чи маслюки. Царство грибів містить десятки тисяч видів від мікроскопічних дріжджів до міцелію, що займає площу в сотні квадратних метрів. Ми зустрічаємося з грибами щодня, бо вони допомагають створювати звичні продукти харчування – хліб, сир, пиво, вино тощо. Всі на зустріч з мікологією – цікавою наукою про гриби!
Лекція 4 (96)
Анатолій Тугай
кафедра астрономії та фізики космосу Київського
національного університету імені Тараса Шевченка
Прогноз освоєння космосу “Рукав Оріона”
27 листопада 2018 р., вівторок, 19.00.
Вхід вільний
Лекція 3 (95)
Михайло Лашко
Київський Університет імені Б. Грінченка
Джованні Баттіста Годіерна (1597-1660) та його каталог туманних небесних об’єктів
30 жовтня 2018 р., вівторок о 19.00
Лекція 2 (94)
Сергій Людомирович Парновський, доктор фіз.-мат. наук
Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Падаючи в чорну діру
16 жовтня 2018 р., вівторок о 19.00
Сьогодні чорні діри (ЧД) є частиною масової культури, ціллю астрономічних спостережень і навіть зіркою кіно або мультфільмів. Але що вчені знають про ці загадкові об’єкти? Першим кандидатом у ЧД зоряної маси є не ЧД з фільму “Interstellar”, а відоме джерело галактичного рентгенівського випромінювання Cygnus X-1, що лежить на відстані 6100 ± 400 світлових років від нас. Супермасивна ЧД Стрілець A* знаходиться в центрі Галактики на відстані 26 000 світлових років від Сонячної системи. У інших галактиках існує безліч ЧД.
Але виникає багато питань. Чи можуть родичі ЧД – білі діри існувати і де вони? Чи можемо ми потрапити до інших Всесвітів через ЧД? Як отримати більше енергії, ніж E = mc2 з об’єкта масою m? Якою буде доля людини, що стрибає в ЧД? Чи можуть ЧД бути шкідливими для людства будь-яким чином?
Ми спробуємо відповісти на ці питання.
Лекція 1 (93)
Людмила Баштова
співробітниця Державного політехнічного музею НТУУ «КПІ» ім. Ігоря Сікорського
Жінки в космосі. Перші кроки
2 жовтня 2018 року, вівторок, 19.00
Вхід вільний
Увага! Лекція триватиме академічну годину. Після лекції бажаючі слухачі матимуть змогу відвідати Астрономічний музей за пільговим квитком (20 грн., тонкощі оплати ›) та при наявності ясної погоди подивитись цікаві небесні об’єкти в телескоп.
Архів лекцій
Лекції сезону 2016/2017 рр.
Лекція 12 (92)
Валерій Клещонок,
к. фіз.-мат. н., зав. Сектору астрометрії та малих тіл Сонячної системи АО КНУТШ
Використання телескопів-роботів малого діаметру для аматорських та професійних спостережень
Як можна проводити спостереження на віддалених телескопах? Що і коли можна в них спостерігати? Як використати такі можливості фахівцям, освітянам та просто аматорам? Про це можна почути на нашій лекції
16 травня 2017 р., вівторок 19.00
Лекція 11 (91)
Олена Годлевська,
Про кажанів Києва
Нічний відволікальний фактор астрономів-спостерігачів Обсерваторії, який, часом, наводить жах на наших недосвідчених вечірніх екскурсантів… Цілком мирні і не такі вже й страшні сусіди містян… Що ми знаємо і про що навіть не здогадуємось відносно кажанів. Якнайкраще про них розкаже саме фахівець.
25 квітня 2017 р., вівторок, 19.00
Лекція 10 (90)
Сергій Людомирович Парновський
д.ф.-м.н., пр.н.сп., відділ астрофізики АО КНУТШ
“ Викривлене світло ”
Міраж, фата-моргана, гравітаційна лінза… Що між ними спільного та чим вони принципово різняться, що ж ми бачимо з Землі як зоряне небо?
11 квітня 2017 р., вівторок 19.00
Лекція 9(89)
28 березня 2017 року, вівторок, 19.00
Ганна Дражнікова
асистент кафедри біотехнології Національного авіаційного університету
“Мікробний електрогенез або живий електричний кабель”
Ми впевнені, що люди вперше проклали морським дном потужні електричні кабелі, якими біжить електричний струм. Та й самі генератори струму винайшли люди, еге ж?
Виявляється, мікроскопічні бактерії робили те й інше ще мільйони років тому.
Лекція 8(88) – 14 березня 2017 року, вівторок, 19.00
Всеволод Григорович Лозицький
доктор фізико-математичних наук, АО КНУ
Зоря на ім’я Сонце
Лекція 7(87) – 28 лютого 2017 року, вівторок, 19.00
Віктор Досенко
доктор медичних наук, Bogomoletz Institute of Physiology
“ Погляд науковця на ваш обід ”
Що ви сьогодні їли? Щось смачненьке? А може й корисне? Що знає про це сучасна патофізіологія — наука про походження хвороб? Що треба їсти, щоб точно захворіти? Про це дізнаєтесь на лекції
Лекція 6(86) – 14 лютого 2017 року, вівторок, 19.00
Анатолій Петрович Відьмаченко
д. фіз.- мат. н., завідувач Лабораторії фізики планетних систем ГАО НАНУ
“ Як долетіти до Марса і вижити ”
Лекція
5(85) – 31 січня 2017 року, вівторок, 19.00
Андрій Філатов
Інженер-метролог, науковий журналіст, популяризатор науки
“ Екзопланети –майбутній прихисток людства? ”
Лекція 4(84) – 17 січня 2017 року, вівторок, 19.00
Олексій Болдирєв
к.б.н., Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН, “Моя наука”
“Електричні струми нашого тіла, які дозволяють нам відчувати Всесвіт ”
Лекція 3(83) – 20 грудня 2016 року, вівторок, 19.00
Анатолій Тугай
к. фіз. – мат. н., кафедра астрономії та фізики космосу фізичного факультету Київського національного універcитету імені Тараса Шевченка
“Гіперонні зорі”
Лекція 2(82) – 6 грудня 2016 р., 19.00
Василь Нагібін
к. мед. н., Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, автор науково-популярних статей на сайті “Моя наука”
“Коли організм починає їсти сам себе? За мотивами Нобелівської премії з фізіології та медицини”
-
Лекція 1(81) – 22 листопада 2016 р. 19.00
Всеволод Григорович Лозицький,
док. фіз.-мат. н., АО КНУ
“ГОРИЗОНТИ СУЧАСНОЇ АСТРОНОМІЇ”
